Опрацюйте теоретичний матеріал:
Інформаційні системи класифікують за багатьма ознаками, із яких однією із найголовніших є спосіб доступу користувачів до бази даних.
Інформаційні системи в локальних комп’ютерних мережах будуються за варіантами:
* файл-сервер;
* клієнт-сервер.
Централізована БД у цій архітектурі зберігається на комп’ютері-сервері. З робочих станцій (із комп’ютерів-клієнтів) посилаються запити на комп’ютер-сервер. У ньому відшукуються відповідні дані й у вигляді файлів без їх опрацювання пересилаються на робочі станції.
Опрацювання цих файлів здійснюється на робочих станціях. Файл-серверна архітектура потребує пересилання мережею великих, часто надлишкових обсягів даних, що є її недоліком. Окрім того, робочі станції повинні мати підвищену потужність для опрацювання отриманих даних.
Зрозуміло, що на робочих станціях можуть зберігатися й персональні (автономні) бази даних для кожного клієнта.
У клієнт-серверній архітектурі централізована БД також зберігається на комп’ютері-сервері. Персональні бази даних, як і в попередній архітектурі, також можуть зберігатися на робочих станціях. У відповідь на запити, що надходять із робочих станцій на комп’ютер-сервер, у ньому відшукуються необхідні дані та опрацьовуються за певним алгоритмом.
Опрацьовані дані передаються на робочі станції не у вигляді файлів даних, а як окремі записи, що суттєво знижує навантаження на локальну мережу.
БД класифікуються за багатьма ознаками. До найголовніших можуть належати призначення, модель даних, спосіб доступу.
Існують різні способи відображення зв’язків між даними, тобто різні моделі даних. Нині є три класичні моделі даних: ієрархічна, мережева і реляційна. Розвиваються й інші моделі, що засновані на класичних, наприклад об’єктно-реляційна модель даних.
Ієрархічна і мережева моделі засновані на таких поняттях, як рівень, вузол, зв’язок. В даному прикладі (див. рисунок нижче) ієрархічна модель містить три рівні об’єктів. На верхньому рівні міститься головний об’єкт, на другому рівні розташовано два вузли, на третьому — три вузли. Зв’язки між вузлами зображено стрілками. Як бачимо, вузли верхнього рівня мають зв’язки з вузлами найближчого нижнього рівня.
Мережева модель містить два рівні (їх може бути скільки завгодно), на кожному з яких є два вузли. Звернемо увагу на те, що в цій моделі кожний вузол може мати зв’язок із будь-яким іншим вузлом.
Основним недоліком ієрархічних і мережевих БД є складність їх розроблення, тому нині поширення набула реляційна модель даних — фактографічна база даних, що є набором взаємопов’язаних таблиць. Її основна перевага полягає у простоті розроблення БД і систем управління ними.
Приклад найпростішої реляційної БД, яка містить тільки одну таблицю УЧНІ:
У таблиці може бути кілька ключів, але тільки один із них може бути первинним. Найкраще первинним ключем вибирати простий ключ. Бажано, щоб він мав цілочисловий тип. У такому випадку операції опрацювання даних виконуватимуться швидше. У таблиці УЧНІ простим полем є поле із іменем Номер.
У таблиці часто використовують поле, яке називають лічильником. Він використовується для того, щоб зробити кожний запис унікальним. Окрім того, лічильник забезпечує нумерацію записів. Лічильником у таблиці УЧНІ є поле із іменем Номер.
Зв’язки можуть установлювати між двома, трьома й більшою кількістю таблиць.
Для встановлення зв’язків між двома таблицями одна із них вважається основною (батьківською), а друга – допоміжною (дочірньою). В основній таблиці вибирають первинний ключ, а в допоміжній – зовнішній ключ.
