Урок № 50. Введення та виведення табличних величин. Командний інтерфейс

І. Пройдіть тестування клікнувши на даному посиланні (тест доступний до 05.05.2022 23-00, для проходження тесту надається одна спроба)

ІІ. Опрацюйте теоретичний матеріал:

Введення табличних величин за допомогою командного інтерфейсу доволі просте, бо для запиту списку будемо використовувати все ту ж функцію input(), але, оскільки список – це декілька значень, в якості допомоги ми застосуємо метод split(). Це метод допоможе запитати список з декількох елементів в один рядок, розділених певним розділовим знаком.

Спробуємо застосувати цю конструкцію для створення простої задачі. Спочатку запитаємо список значень у користувача, а потім зобразимо його у зворотному  порядку:

Все дуже просто. Але, як ви могли помітити, всі елементи нашого списку – текстові фрагменти. Це тому, що ми не вказали тип наших елементів, а вони за замовчуванням представляють із себе текст. Тут вже трішки складніше, бо ми повинні застосувати функцію переведення для кожного елементу списку при його введенні. У цьому нам допоможе наступна конструкція (всі елементи списку – цілі числа, тому застосовуємо функцію int(), у випадку із дійсними числами використовуємо функцію float()).

Тобто, для кожного елемента i із нашого введення списку input().split() потрібно застосувати функцію int(). Так, форма запису циклу відрізняється від тієї, яку ми використовували в 8-му класі, але й так можна представляти цикл for: в один рядок.

Виведення відбувається за допомогою вже відомої нам функції print()

Але форма зображення списку бажає кращого. Наприклад, у нас є бажання, аби список виводився як рядок із елементів, розділених пробілом, або щось в цьому стилі. Для цього потрібно застосувати той самий цикл for для кожного елемента із нашого списку а. Тілом циклу буде функція виведення нашого елементу і:

Ми майже досягли бажаного результату, але елементи виводяться в стовпчик, тобто кожен новий елемент з нового рядка. Функція print() має чудовий атрибут, який допоможе нам у вирішенні цієї проблеми. Це атрибут end, який вказує що повинно стояти після виведення всіх елементів функції print().  За замовчуванням значення атрибута end є рядок ‘\n’, тобто перехід на наступний рядок. Якщо ми встановимо пробіл то от що вийде:

Як бачимо, ми досягли потрібного результату, та в залежності від умови завдання, можна встановити будь-який інший знак.

Чи пам’ятаєте ви функцію range(), яку ми використовували для створення циклів з лічильником? Так от, головне призначення даної функції – створення, однотипних списків, елементи яких – цілі числа, які утворюють алгебраїчну прогресію. Ця функція має наступні параметри: початковий елемент, кінцевий елемент та крок:

ІІІ. Виконайте практичну роботу за завданням з інструктивної картки. Для виконання можете використати онлайн систему https://techarge.in/online-python-compiler/